Процесуальні наслідки для сторін судового процесу у разі неявки в судове засідання при розгляді справи в районному суді або судах господарської та адміністративної юрисдикції. Що слід врахувати, якщо з якихось причин не виходить з’явиться до суду?
Причини неявки до суду
Для початку слід чітко розмежувати загальну тезу пов’язану з неявкою сторони судового процесу на судове засідання залежно від причин такої неявки:
- умисна неявка учасника на вирішення власних завдань у межах процесу чи зловживання процесуальними правами;
- неявка за незалежними обставинами, яка не передбачає зловживання процесуальними правами;
- неявка через неможливість повідомити сторону про проведення судового засідання.
Залежно від характеру причин неявки, зацікавлена сторона може вибудувати відповідну правову позицію щодо судового процесу загалом або прийняти ситуаційне рішення щодо власної позиції в рамках конкретного судового засідання щодо процесуальної поведінки сторони, яка не з’явилася на розгляд справи.
Процесуальна відповідальність сторін у контексті явки в судові засідання покликана забезпечити належні можливості суду для повного та об’єктивного розгляду справи, а тому є важливим елементом судового процесу і суд зобов’язаний докладати зусиль до примусу сторін до дисципліни у цьому контексті.
Загальні види наслідків за неявку в залежності від підсудності та юрисдикції судової справи
У більшості випадків за неявку сторони на слухання передбачається процесуальна відповідальність. Для учасників з обов’язковою участю передбачається юридична відповідальність.
- Для Позивача, неявка на 2 або більше судових засідань, має наслідки у вигляді закриття справи та залишення її без розгляду відповідно до статті 257 ЦПК України, в якій зазначено, що Суд виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином Позивач повторно не з’явився. у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Аналогічний порядок характерний, всім видів справ стосовно юрисдикції. Базовим обов’язком Позивача є не тільки подання позову, а й участь безпосередня участь у процесі. Як мінімум Позивач зобов’язаний сповіщати суд на кожне засідання про причини неявки. - Для Відповідача неявка на 2 або більше судових засідань за умови явки Позивача може мати наслідки у вигляді прийняття заочного рішення у справі без його участі. Заочне Рішення встановлюється і виноситься відповідно до вимог статті 280-289 ЦПК України, та оформляється за загальними правилами такого типу рішень.
При цьому не секрет, що дуже рідко такі заочні рішення виносяться на користь відповідача, а відповідно, неправильно вважати, що ігнорування судового процесу відповідатиме його інтересам. - Якщо всі Сторони не з’являються на участь у судових засіданнях (неявка на 2 або більше судових засідань), то застосовується правило, пов’язане з неявкою Позивача, а саме закриття цивільної справи та залишення її без розгляду відповідно до статті 257 ЦПК України.
- До третіх осіб які не є на судові засідання застосовуються різні наслідки, залежно від обставин справи, що вивчається. Так, наприклад, якщо третю особу у справі залучено, та її свідчення, свідоцтва, або певні речові докази, які може надати тільки ця третя особа і які мають суттєве значення у справі, або унеможливлюють розгляд справи без надання таких доказів, то до третьої особи можуть застосовуватися певні засоби “заохочення” у вигляді адміністративних штрафів тощо. Також Суд може розглянути справу і без участі Третьої особи (найчастіший випадок).
У більшості господарських справ участь у справі є правом не обов’язком, а тому також застосовуються перелічені наслідки.
Обов’язок явки до суду вказується у судовому Ухвалі про призначення слухання у справі, в якій зазначається те, що має виконати сторона в рамках судового процесу та наслідки за невиконання.
В адміністративних справах участь відповідача пов’язана з необхідністю надання різноманітних інформації щодо суті спору. Наприклад: реєстраційна справа юридичної особи із реєстру юридичних осіб; реєстраційна справа об’єкта нерухомості з реєстру нерухомого майна, реєстру БТІ; і т.п.. Відповідно, орган державної влади, нотаріус чи інший суб’єкт владних повноважень зобов’язаний як мінімум передати ці матеріали до суду, оскільки без них неможливо розглянути справу.
Наслідки неявки в залежності від процесуального статусу учасників суду
Для формування загального розуміння щодо наслідків неявки, можна звернутися до Цивільних кодексів, які є основними регламентуючими Законами. Господарське та адміністративне законодавство може відрізнятись у деяких нюансах (про що описано в інших розділах статті).
При вирішенні питань, пов’язаних із правовідносинами, що виникають між сторонами на підставах передбачених у порядку цивільного судочинства, суд керується та виходить із положень ЦПК України, відзначаючи основні положення, які необхідно знати учасникам судової справи.
У зв’язку з цим при прийнятті справи до розгляду, загальні наслідки неявки сторони зазвичай зазначаються судом у Ухвалі “про відкриття судового провадження у конкретній справі” та інструкції щодо прав та обов’язків учасників судового процесу, які суд надсилає учасникам разом із повідомленням про дату проведення судового засідання . Учасник судового процесу може керуватися цими документами у контексті відповідальності за неявку та своєчасно ознайомиться з ними. Аналогічні положення закріплено статтею 129 ЦПК України.
Для сторін (Позивач, Відповідач) можуть бути такі види наслідків:
- неявка в 1 судове засідання з поважними причинами або без поважних причин, у більшості випадків спричинить перенесення судового слухання на іншу дату.
Винятком із цього правила, може бути наявність попередніх зловживань сторони яка з’явилася на слухання (неявка на 2 і більше засідань). - при неявці на 2 судове засідання поспіль необхідно розібратися в причинах неявки:
- якщо є поважні причини, можливе: 1) перенесення засідання на іншу дату; 2) розгляд справи без учасника. У цьому питанні враховується: ступінь поважності причин неявки (наскільки причини реально перешкоджали участі сторони у справі та чи могла сторона об’єктивно подолати їх); попередня поведінка сторони та матеріали, які були надані їй до суду; об’єктивна необхідність у безпосередній участі сторони під час розгляду справи.
Тут же слід зазначити, що суд враховує причини як поважні, лише при подачі відповідного клопотання до засідання, в яких зазначаються такі причини. Без клопотання неявка вважається “неявкою без поважних причин”. - якщо немає поважних причин: 1) перенесення засідання на іншу дату; 2) розгляд справи без учасника. У цьому питанні також враховується: ступінь поважності причин неявки; попередня поведінка сторони та матеріали, які були надані їй до суду; об’єктивна необхідність у безпосередній участі сторони під час розгляду справи.
Важливим фактором є наявність повідомлення про вручення відсутній стороні повістки на це засідання та попереднє, зокрема. Якщо сторону двічі повідомили, то найімовірніше справа розглядатиметься без її участі, процесуальною формою наслідків неявки у такому разі вважатиметься встановлений судом факт недобросовісної поведінки відсутньої сторони, що найчастіше тягне за собою ухвалення більш невигідного для неї судового рішення. Якщо відвідування засідань ігнорує позивач, то справу можуть залишити без розгляду та повернути позов.
- якщо є поважні причини, можливе: 1) перенесення засідання на іншу дату; 2) розгляд справи без учасника. У цьому питанні враховується: ступінь поважності причин неявки (наскільки причини реально перешкоджали участі сторони у справі та чи могла сторона об’єктивно подолати їх); попередня поведінка сторони та матеріали, які були надані їй до суду; об’єктивна необхідність у безпосередній участі сторони під час розгляду справи.
- у разі неявки на 3 судове засідання поспіль, у більшості випадків, справу розглядають без відсутнього учасника (у тому числі приймають заочне рішення).
Такий порядок враховується за сумлінної поведінки 2-ї сторони. Насправді можливі комбінації залежно від поведінки сторін та обставин справи.
Треті сторони без самостійних вимог (не зацікавлених у вирішенні справи по суті) здебільшого несуть аналогічну відповідальність як відповідач.
Для учасників яким передбачена обов’язкова участь у судовому процесі, передбачається додаткова відповідальність передбачена кодексом (стосується експертів, свідків, третіх осіб із встановленою у законі обов’язковою явкою). Питання пов’язане з їхніми зобов’язаннями в рамках процесу не враховується і слід розглядати окремо.
Наведені норми своєю метою повинні дисциплінувати поведінку Сторін судового процесу, стимулюючи їх до належного виконання та реалізації процесуальних прав та обов’язків.
Причини важливості пропуску судового засідання та вручення повісток до суду
При вирішенні питання, пов’язаного з наслідками неявки Сторін до участі у справі, Суд враховує і таке:
- Причини важливості «перепустки» участі Позивача у судовому засіданні при розгляді справи, за умови її повідомлення про час та місце проведення судового засідання можуть не з’ясовуватись. Як зазначив Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в інформаційному листі від 14 травня 2012 року, “згідно з вимогами ЦПК України, Суд не повинен з’ясовувати причини повторної неявки належним чином сповіщеного Позивача про судове засідання і це не може бути підставою для скасування прийнятих їм Постанов про залишення заяви без розгляду”. Таким чином, при залишенні позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском Позивачем 2-х або більше судових засідань, при можливому апеляційному оскарженні Постанови “про залишення позовної заяви без розгляду”, претензії щодо Сторони Позивача до Суду, що “Суд нібито повинен був встановити неможливість участі позивача” до уваги не братимуться. Також слід врахувати, що ЦПК України зобов’язує сторони та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляти Суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення Суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися на судове засідання “без поважних причин”.
- Суд може врахувати певні причини поважними, якщо в судове засідання стороною було подано відповідну заяву із зазначенням причин, які ускладнюють можливість участі Сторони у судовому засіданні, зокрема: заяву про розгляд справи за відсутності Позивача у судовому засіданні, заяви про зміну місцезнаходження Позивача тощо. п.. При зловживанні такими заявами та неучасті особи на засіданнях, може бути застосовано відповідне слідство відповідно до статті 44 ЦПК України, у зв’язку зі зловживанням Стороною своїми правами, що також закріплено пунктом 11, частини 3, статті 2 ЦПК України.
- Повідомлення особи про участь у судовому засіданні має бути оформлене відповідно до вимог Закону. Так, відповідно до статей 128-132 ЦПК України, судовий порядок денний разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною або іншою особою, що беруть участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, на таку адресу вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, фахівці та перекладачі можуть бути повідомлені або викликані до Суду телеграмою, факсом або за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. При цьому враховується положення згідно з яким Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, перебування) або місцезнаходження під час провадження у справі. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається за останнім відомим Судом адресою та вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не перебуває там.
- Відповідно до частини 5 статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представнику Сторони, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки цій стороні.
При вирішенні питання про залишення справи без розгляду Суд оформляє відповідне рішення у формі Постанови “про залишення позовної заяви без розгляду”.
При прийнятті заочного Рішення воно оформляється відповідно до загальних вимог до такого типу рішень із зазначенням у Рішенні відомостей про те, що воно приймається заочно.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.